Разделы

Авто
Бизнес
Болезни
Дом
Защита
Здоровье
Интернет
Компьютеры
Медицина
Науки
Обучение
Общество
Питание
Политика
Производство
Промышленность
Спорт
Техника
Экономика

Регулювання соціально-трудових відносин в організації

Тема 13. Управління використанням персоналу

1.Регулювання соціально-трудових відносин в організації.

2.Суть, завдання і функції соціального партнерства.

3.Колективний договір як засіб зміщення соціального партнерства.

4.Суть і підходи до раціонального використання персоналу.

5.Управління плинністю кадрів в організації.

6.Організація звільнення персоналу.

Трудові відносини — це стійкі зв'язки між людьми в процесі трудової діяльності. До них належать: відносини між роботодавцем і найманими працівниками, між керівниками і підлеглими, між робітниками і трудо­вим колективом, між адміністрацією і персоналом. Як складова частина цілісної системи відносин, трудові відносини формуються під впливом соціального середовища, і знаходяться в залежності від дій управлінських структур, завдання яких забезпечити дотримання принципів конструктив­ного партнерства, будувати і постійно підтримувати трудові зв'язки на основі взаємної ділової співпраці, допомоги І відповідальності.

Правовою основою регулювання системи трудових відносин є закон України" «Про колективні договори і угоди». На державному рівні управління Указом Президента України створена тристороння комісія з регулювання суспільно-трудових відносин, завданням якої є підписання генеральної угоди, розгляд галузевих тарифних угод і регулювання трудо­вих спорів. Персональний склад комісії визначається указами Президента при дотриманні принципів паритетного представництва, уповноваженості, рівноправності і взаємної відповідальності сторін соціального партнерства — представників Уряду України, українських об'єднань профспілок і об'єд­нань роботодавців.

Закон встановлює правові основи розробки, заключення і виконання колективних договорів в організації І різного роду угод з метою сприяння договірному регулюванню соціально-трудових відносин і узгодження соціально-економічних Інтересів працівників і власників. Сторони й учасники колективного договору і угод можуть передбачити положення конкретизації і подальшого розвитку соціального партнерства та тристо­ронньої співпраці з питань соціально-трудових відносин. Соціально-трудові відносини грунтуються на принципах:

—добровільності і рівноправності сторін;

—взаємної поваги їх позицій.

Отже, соціально-трудові відносини — це система взаємних погоджень, компромісів, угод і договорів між роботодавцями і найманими працівниками за участю держави. Формування соціально-трудових відносин пройшло чотири етапи свого розвитку — від ранньокапіталістичною, при повній незахищеності працівників від робо­тодавця, до соціального партнерства.

Соціальне партнерство є найприйнятнішим методом оптимізації до­сягнення балансу інтересів роботодавців та найманих працівників. Відносини соціального партнерства мають колективний характер, бо в їх основі лежить колективний інтерес об'єднань працівників — професійних спілок з одного боку; з іншого — об'єднань власників-акціонерів, спілок

підприємств.

Регулювання соціально-трудових відносин в організації здійснюється

на договірній та адміністративній основах.

На договірній основі — через систему колективних договорів,

консультацій, переговорів та індивідуальних трудових угод чи контрактів. Адміністративна основа — через систему управлінських рішень і методів управління.

Соціально-трудові відносини в організації регулюються системою норм І нормативів, які випливають Із Конституції України І Кодексу Законів про працю України.

Система норм і нормативів, встановлена на основі законодавства, дає змогу встановити вертикаль, яка буде нормативно-правовим підґрунтям для переговорів соціальних партнерів і укладання ними колективних договорів і угод.

До сфери нормативно-методичного і статистичного забезпечення

соціально-трудових відносин входять:

—соціальне і трудове законодавство;

—стандарти (нормативи) основних соціальних гарантій;

—договірне регулювання соціально-трудових відносин;

—правова основа регулювання індивідуальних, колективних трудових

спорів і конфліктів;

— умови праці (норми безпеки та гігієни праці, граничні рівні важкості праці й шкідливості умов, нічна праця);

—стандарти безпеки праці й стану довкілля на виробництві;

—встановлення гарантій, компенсацій і пільг;

- матеріальна відповідальність за завдану шкоду роботодавцеві або працівникові;

Формування! відтворення здатності до праці має важливе значення як для роботодавця, так і для працівника. Роботодавець зацікавлений у тому, щоб працівник повноцінно виконував покладені на нього трудові функції, виробничі завдання.

Працівник зацікавлений у тому, щоб роботодавець через зарплату чи в інший спосіб надав йому змогу утримувати в належному стані здоров'я, забезпечити інші найперші власні потреби й потреби своєї сім'ї.

Вдосконаленню соціально-трудових відносин сприятиме створена відповідно до постанови Кабміну від 15.11.95 р. Державна інспекція праці. Органи інспекції по праці діють при адміністрації і під час здійснення своїх повноважень є незалежними від державних органів, посадових осіб і керу­ються тільки Законами України.

 

Дата публикации:2014-01-23

Просмотров:434

Вернуться в оглавление:

Комментария пока нет...


Имя* (по-русски):
Почта* (e-mail):Не публикуется
Ответить (до 1000 символов):







 

2012-2018 lekcion.ru. За поставленную ссылку спасибо.