Разделы

Авто
Бизнес
Болезни
Дом
Защита
Здоровье
Интернет
Компьютеры
Медицина
Науки
Обучение
Общество
Питание
Политика
Производство
Промышленность
Спорт
Техника
Экономика

Боротьба з переущільненням ґрунтів

Профілактика агрофізичної деградації ґрунтів охоплює комплекс меліорацій, що передбачає характер обробітку ґрунтів і підвищення їх родючості, насамперед — відтворення гумусу, адже саме він забезпечує поліпшення агрофізичних властивостей ґрунту. В ІГА УААН та в інших дослідних установах розроблено заходи для недопущення переущільнення ґрунтів.

Численними дослідженнями в різних ґрунтових зонах України було встановлено оптимальні параметри агрофізичних властивостей ґрунтів під час вирощування різних сільськогосподарських культур. Насамперед на увагу заслуговує щільність ґрунту, що є інтегральним показником його фізичного стану.

Таблиця Оптимальні значення щільності ґрунту для зернових культур

 

Зона Ґрунт Культура Інтервал щільності, г/см3
Полісся Дерново-підзолистий середньо-суглинковий Зернові колосові 1,1-1,4
Кукурудза 1,1-1,2
Дерново-підзолистий легко-суглинковий та супіщаний Зернові колосові 1,25-1,35
Кукурудза 1,1—1,3
Лісостеп Сірий опідзолений важко- і середньосуглинковий Зернові колосові 1,05-1,3
Кукурудза 1,0-1,3
Сірий опідзолений легко суглинковий Зернові колосові 1,1-1,3
Чорнозем типовий і опідзолений легкосуглинковий Зернові колосові 1,1-1,3
Кукурудза 1,0-1,25
Гречка 1,2-1,3
Просо 1,2-1,4
Горох 1,12-1,35
Степ і Сухий Степ Чорнозем звичайний і півден-ний, темно-каштановий грунт Зернові колосові 1,0-1,3
Кукурудза 1,1-1,3

За даними Інституту землеробства УААН, для більшості зернових культур на дерново-підзолистих ґрунтах Полісся оптимальні умови для росту і розвитку виявляються в діапазоні щільності 1,1-1,4 г/см3. У лісостеповій зоні на сірих опідзолених ґрунтах, чорноземах опідзолених і типових залежно від гранулометричного складу оптимальна щільність становить 1,0-1,4 г/см3. У степовій зоні на чорноземах звичайних і південних, темно-каштанових ґрунтах оптимальна щільність становить 1,1-1,3 г/см3. Наведені у таблиці інтервали щільності не є константами. Вони змінюються у часі і насамперед залежно від вологості ґрунту. При підвищеній вологості оптимум змінюється до нижчих значень, за умов недостатнього зволоження — до вищих.

В ІГА УААН під керівництвом В.В. Медведєва розроблено діагностичні критерії оцінки рівнів окультуреності чорноземів за агрофізичними та морфологічними показниками, які слід використовувати при вирішенні питань контролю та керування їх фізичним станом. У виробничих умовах рекомендується враховувати насамперед структуру, щільність і водопроникність ґрунту.

На основі багаторічних досліджень в ІГА УААН було розроблено модель кореневмісного шару чорнозему типового для вирощування зернових. У цій моделі є два рівні оптимізації — без диференціації структурного складу і щільності по глибині оброблюваного шару ґрунту та з диференціацією. У першому варіанті ставиться завдання добитися середнього та доброго стану в шарі ґрунту, що піддається обробітку існуючими знаряддями. У другому варіанті отримання максимальної врожайності зернових досягається завдяки високій віддачі від мінеральних добрив.

Другий варіант моделі може бути здійснений лише за допомогою принципово нових комбінованих ґрунтообробних і посівних машин.

Основні заходи профілактики та боротьби з переущільненням ґрунтів.

1. Мінімізація обробітку ґрунту, зменшення глибини розпушування, збільшення ширини захвату агрегатів і швидкості виконання операцій, застосування комбінованих агрегатів, відмова від полицевої оранки, при можливості — і від щорічного обробітку ґрунту.

2. Виконання агротехнічних заходів для вирощування сільськогосподарських культур в оптимальні строки та при фізичній стиглості грунту.

3. Обмеження застосування на польових роботах важких колісних тракторів К-700А, Т-150К, К-701, переважне використання гусеничних тракторів, особливо на важких, запливаючих та еродованих ґрунтах. Застосування колісних тракторів з широкими шинами (Джондір, США).

4. Мінімізація руху по полю навантажених самохідних шасі та автомобілів. Заправка агрегатів насінням, добривами, отрутохімікатами та паливно-мастильними матеріалами лише на краю поля або на дорогах.

5. Засвоєння механізаторами технологій маршрутизації руху. Використання постійної технологічної колії. Здвоювання та застосування розширювачів коліс тракторів.

6. Дотримання рекомендованого питомого опору ходових систем на ґрунт: 0,8-1,0 кг/см2 — під час основного обробітку; 0,4-0,6 кг/см2 — при посіві та міжрядних обробітках.

7. Руйнування підорної підошви, розпушування ґрунту на глибину 30—40 см чизелями, розпушувачами ПАРАПЛАУ, стійками СІБІМЕ та ПРН-31000, застосування щілювачів і кротувачів на еродованих та запливаючих ґрунтах.

8. Дотримання чергування культур у сівозмінах, регулярне внесення гною, компостів, соломи, інших органічних добрив. Мульчування поверхні ґрунту рослинними рештками.

Застосування комплексу перелічених заходів дозволить зупинити процеси агрофізичної деградації, зберегти оптимальні фізичні властивості кореневмісного шару, підвищити родючість ґрунтів і врожайність вирощуваних культур.

Дата публикации:2014-01-23

Просмотров:519

Вернуться в оглавление:

Комментария пока нет...


Имя* (по-русски):
Почта* (e-mail):Не публикуется
Ответить (до 1000 символов):







 

2012-2018 lekcion.ru. За поставленную ссылку спасибо.