Разделы

Авто
Бизнес
Болезни
Дом
Защита
Здоровье
Интернет
Компьютеры
Медицина
Науки
Обучение
Общество
Питание
Политика
Производство
Промышленность
Спорт
Техника
Экономика

Виникнення і розвиток управління людськими ресурсами

Тема 2. Еволюція теорій управління персоналом

1. Виникнення і розвиток управління людськими ресурсами.

2. Перетворення управління персоналом на управління людськими ресурсами.

3. Теорія людського капіталу.

У становленні кадрового менеджменту як професійної діяльності про­тягом XX століття виділялись періоди чітко виражених принципів, ідей, доктрин і підходів до управління персоналом. В період між першою і дру­гою світовими війнами, опираючись на досвід країн Заходу, виділяли два основних підходи в роботі з персоналом:

- доктрина наукової організації праці;

­­- доктрина людських відносин.

Представником першого підходу був відомий американський інженер Ф. Тейлор, який акцентував увагу на вдосконаленні технології, і зведенні до мінімуму можливості людини вмішуватись в технології, зробити їх незалежними від кваліфікації та інших характеристик робочої сили,

Представником другої — був соціолог Е. Мейо, який акцентував увагу на зна­ченні морально-психологічних факторів впливу на персонал. Суть його досліджень умов праці, що не приводило до зміни продуктивності праці. Стимулом до праці було визнання цінності роботи праців­ників. Той факт, що повага до працівників, розвиток неформальних контактів більше вплинули на продуктивність праці, ніж удосконалення методів і умов, послужило основою для нового розуміння ролі поведінки людей в організації, яка мотивується не логікою або фактами, а почуття­ми, на основі чого сформувались моделі людських відносин.

Ці теорії на­були значного поширення в західних країнах Європи після закінчення дру­гої світової війни. Впровадження цільового менеджменту персоналу, гру­пового навчання, робочих нарад та інших форм залучення працівників до управління організацією бере початок із моделі або «школи людських відносин», автором якої, як уже зазначалось, був американський соціолог і пси­холог Е. Мейо.

Науковий менеджмент людських ресурсів формувався і під впливом теорії Д. Мак-Грегора, яка була висвітлена в його книзі «Людська сторона підприємства», де акцентувалась увага на формування менеджерів, які б могли передбачати і формувати людську поведінку, ефективно викорис­товувати талант, здібності людей і створювати організаційний клімат, який сприяв би професійному зростанню людини. Д. Мак-Грегор вважав, що формування менеджера з персоналу вимагає знань багатьох наук, він по­винен вміти прогнозувати розвиток організації та економіки і на цій ос­нові визначати потребу певної кількості й якості працівників. Менеджмент людських ресурсів формувався на основі теоретичної й емпіричної пере­вірки гіпотез, теорій і концепцій. Роботи Д. Мак-Грегора та інших теоре­тиків управління розвивали концепції Е. Мейо й Розензбегера і тим самим сильно вплинули як на практику управління, так і на підготовку спеціалістів з питань людських ресурсів. В 60—70-ті роки XX століття американські шко­ли бізнесу розширили програми підготовки менеджерів за рахунок вклю­чення дисциплін, зв'язаних з людськими ресурсами — індустріальну пси­хологію, організаційну поведінку та управління персоналом. В результаті чого в економіку прийшли керівники, які усвідомили необхідність і важ­ливість управління людськими ресурсами і розуміння специфіки цього про­цесу в порівнянні з управлінням фінансами чи закупками.

Відділи кадрів Америки і Західної Європи в 70—80-ті роки XX століття перетворились у «відділи людських ресурсів» ствердженням гуманного підходу до управління людьми, що значно підвищило їх статус в органі­зації. Одночасно з'явилися нові напрямки їх діяльності, такі як: плануван­ня і розвиток кар'єри, внутріорганізаційна комунікація, залучення праців­ників до управління. Коледжі і школи бізнесу розпочали готувати спе­ціалістів з управління людськими ресурсами. У другій половині XX століття у багатьох країнах набули поширення ідеї «виробничої демократії», так званої демократії на робочих місцях.

Ідея «виробничої демократії» передбачає створення безконфліктної ситуації в колективі, що ґрунтується на узгодженні дій, спрямованих на задоволення взаємних інтересів, створення «посередницьких інстанцій» для взаємних контактів з метою попередження конфліктів, постійне пред­ставництво робочих груп в адміністративному апараті підприємств; участь робітників у структурі фабричного (заводського) менеджменту, дотриман­ня гласності при прийнятті рішень, зв'язаних з інтересами робочих груп.

Розвиток менеджменту людських ресурсів проходить паралельно з роз­витком цивілізації. Рух за демократизацію в Європі привів до визнання людських ресурсів як вищої цінності організації. Базові теорії менеджменту рекомендують посилити роль людського фактора через систему масових форм залучення працівників до участі в управлінні та мотивації праці. Так, в основі теорії Ф. Герцберга є тезис про те, що праця приносить людям задоволення, сприяє зміцненню психологічного здоров'я. Відповідно до цієї теорії, наявність таких факторів, як трудові подвиги, визнання заслуг, власне процес праці, міра відповідальності, кваліфікації і професії поси­лює позитивні мотиви поведінки людини в процесі роботи, оскільки підви­щується задоволення роботою.

Найбільш поширене тлумачення терміну «менеджмент людських ре­сурсів», це — мобілізація працівників до активної роботи лінійними ме­неджерами. Існують і такі тлумачення та підходи:

- відношення до фактора праці як до джерела доходу;

- створення умов діяльності кожному працівникові, щоб він міг вно­сити свій вклад до загальної справи;

- інтеграція соціальної політики в загальну політику підприємства,
ціллю якої є: найм на роботу, удосконалення відбору, професійна підго­товка компетентних і заінтересованих працівників, які ефективно і результативно реалізувати муть цілі підприємства.

В рамках менеджменту людських ресурсів кадрова політика із «реагу­ючої» політики управління перетворюється в «активну», стратегічну, яка інтегрується в загальну політику всього підприємства.

Пове­дінку кожного члена колективу визначають участь в самоорганізації і самоуправлінні спільною діяльністю, взаємний контроль і взаємозамінність, вияснення загальних цінностей і цілей. Колективна відповідальність за результати і високу ефективність роботи, всесторонній розвиток і використання індиві­дуального і групового потенціалу — такі складові нового підходу в кадровому менеджменті 80—90-х років XX століття, який одержав назву командний ме­неджмент. Унікальне професійне ядро кадрового потенціалу — це основна конкурентна перевага будь-якої організації, яка хоче закріпити свої позиції на глобальних ринках. У XXI столітті ця парадигма за оцінками зарубіжних аналітиків набуде сили невідкладного закону для успішного підприємницт­ва, оскільки пристосуватись до змін у ринковому середовищі зможе тільки високомобільний, зорієнтований на постійний розвиток персонал, що різко змінить всю кадрову роботу в організаціях і менеджменті.

Отже, менеджмент - це управління будь-яким соціальним об'єктом, володіння мистецтвом керувати, високий професіоналізм. У міжнародній практиці менеджмент - синонім управління соціально-економічними про­цесами в умовах організації.

Менеджмент людських ресурсів — це розробка й удосконалення методів мобілізації працівників зусиллями менеджерів, ефективне використання людського фактора, розробка кадрової політики.

Теорії управління розглянуті в таблиці 5

Таблиця 5

Теорії управління про роль людини в організації

Наймену вання теорії Постулати теорії Завдання керівників організації Очікувані результати
Класичні теорії Праця більшості ін­дивідів не приноси­ть задоволення — це властива їм якість. Те, що во­ни роблять, менш важливо для них, ніж те, що вони заробляють. Мало таких індивідів, які хочуть чи можуть виконувати робо­ту, що вимагає твор­чості, самостійнос­ті, ініціативи й са­моконтролю Головним завдан­ням керівника є суворий конт­роль і спостере­ження за підлег­лими. Він пови­нен розкласти за­вдання на легко засвоювані, про­сті й повторювані операції, розроби­ти прості проце­дури праці і впро­ваджувати їх у практику Індивіди можуть продуктивно пра­цювати за умови, якщо буде відпо­відна заробітна плата і якщо керів­ник буде справед­ливий. Якщо зав­дання будуть до­статньо спрощені і якщо індивіди бу­дуть суворо кон­тролюватися, вони зможуть дотриму­ватися фіксованих норм виробництва
Теорії людських відносин Індивіди прагнуть бути корисними й значимими, вони відчувають бажан­ня бути інтегро­ваними, визнаними як індивіди Головне завдан­ня керівника — зробити так, щоб кожен відчував себе корисним і потрібним. Він має інформувати своїх підлеглих про плани, а та­кож враховува­ти їхні пропози­ції щодо поліп­шення цих пла­нів. Керівник по­винен надавати своїм підлеглим можливість пев­ної самостійнос­ті й певного осо­бистого само­контролю за ви­конанням рутин­них операцій Факт обміну Ін­формацією з під­леглими і їх участь у прийнятті рутин­них рішень дає ке­рівникові змогу за­довольнити основ­ні потреби індиві­дів у взаємодії та у відчутті власної зна­чимості. Факт за­доволення потреб піднімає їхній дух і зменшує почуття протидії офіційній владі, тобто під­леглі охоче спілку­ються з керівницт­вом
Теорії людських ресурсів Праця більшості індивідів приносить задоволення. Індивіди прагнуть зробити свій вне­сок у реалізацію цілей, які вони ро­зуміють, у розроб­ці яких самі беруть участь. Більшість індивідів здатні до самостійності, твор­чості, до відпові­дальності, а також до особистого са­моконтролю на вищому місці за іє­рархією, ніж те яке вони нині зай­мають Головним зав­данням керівни­ка є краще вико­ристання людсь­ких ресурсів. Він повинен створи­ти таку обстанов­ку, у якій кожна людина може максимально вия­вити свої здібнос­ті, сприяти пов­ній участі пер­соналу у вирі­шенні важливих проблем, постій­но розширюючи самостійність своїх підлеглих   Факт розширення впливу самостій­ності і самоконт­ролю своїх підлег­лих призведе до прямого підвищен­ня ефективності ви­робництва. Унас­лідок цього отри­мане задоволення від праці може по­силитися, оскіль­ки підлеглі най­більш повно вико­ристовують власні людські ресурси  

Дата публикации:2014-01-23

Просмотров:782

Вернуться в оглавление:

Комментария пока нет...


Имя* (по-русски):
Почта* (e-mail):Не публикуется
Ответить (до 1000 символов):







 

2012-2022 lekcion.ru. За поставленную ссылку спасибо.