Разделы

Авто
Бизнес
Болезни
Дом
Защита
Здоровье
Интернет
Компьютеры
Медицина
Науки
Обучение
Общество
Питание
Политика
Производство
Промышленность
Спорт
Техника
Экономика

Валютне регулювання ЗЕД розглянуто окремо в наступній лекції «Валютне регулювання ЗЕД.

 

6.6 ПРИХОВАНІ ЗАСОБИ НЕТАРИФНОГО РЕГУЛЮВАННЯ.

Технічні бар'єриявляють собою національні стандарти якості, економічні вимоги, санітарні обмеження, вимоги до упакування і маркірування товарів, вимоги про дотримання ускладнених митних формальностей, законів про захист спо­живачів і т.п. Технічні бар'єри виникають внаслідок того, що національні технічні й адміністративні правила перешкоджають ввезенню товарів із-за кордону.

До імпортної продукції, що підлягає технічним, санітар­ним і фітосанітарним нормам, відноситься:

А. Продукція, що підлягає технічним регламентам:

а) машини та обладнання (бойлери; електромеханічні будівельні та збиральні інструменти; металообробне та деревообробне обладнання; медичне обладнання; обладнання для харчової промисловості);

б) споживчі товари (медикаменти; косметика; синтетичні мийні засоби; побутові електроприлади;автомобілі; відео та телевізійне обладнання; кінознімальне та фотографічне обладнання; іграшки; певні харчові продукти);

в) сировина та продукція сільськогосподарського призна­чення(добрива; інсектициди; небезпечні хімічні речовини).

Б. Продукція, що підлягає санітарним та фітосанітарним нормам:

свіжі фрукти й овочі;

♦ фруктові соки та інша харчова продукція;

♦ м'ясо і м'ясопродукти;

♦ молочні продукти;

♦ готові харчові продукти.

Прикладом технічних бар'єрів може бути заборона амери­канського експорту консервованих овочів у Норвегію, оскільки ця країна не дозволяє ввозити харчові продукти, що містять ок­ремі види солей. У свою чергу, США не дозволяє імпортувати живих тварин і свіже м'ясо з країн, де відзначені випадки захво­рювання на ящур, навіть не звертаючи уваги на те, що худоба, про яку йдеться, вирощується в тій частині країни, де немає за­хворювання. Подібна ситуація характерна і для Аргентини. То­вари, імпортовані в Канаду, повинні бути маркіровані англійською і французькою мовами, чіткими написами, що не стираються і не змиваються. Франція забороняє рекламу алко­голю, виготовленого з зерна (наприклад, шотландського віскі). В Україні заборонено використовувати окремі види харчових добавок і барвників при виробництві продуктів харчування, хоча вони використовуються в ряді європейських країн.

Внутрішні податки і збори.Державні і місцеві органи вла­ди на імпортні товари можуть накладати податок на додаткову вартість, акцизний податок, а також вводити збори за митне оформлення, реєстрацію, перебування товарів під митним контролем, збереження на складі митниці, митне супроводження товарів, здійснення санітарного та іншого контролю продуктів, портові збори і т.п. з метою підвищення їхньої внутрішньої ціни і скорочення конкурентоспроможності на внутрішньому ринку.

Деякі види податків неприкрито дискримінаційні стосов­но окремих зарубіжних країн. Наприклад, податок на шляхи, що грунтується на ємності циліндра чи потужності автотранс­портного засобу, а не на його ціні, або практика, що існує у Франції, обкладати додатковим імпортним податком алко­гольні напої, виготовлені з зерна, тоді як усі внутрішні напої виготовляються з фруктів.

Державні закупівлі.Політика в рамках державних за­купівель полягає в тому, що державні органи і підприємства повинні купувати визначені товари тільки в національних фірм, навіть якщо ці товари дорожчі від імпортних. Це збільшує урядові витрати, що лягають тягарем на платників податків. Використання політики державних закупівель дея­кою мірою дискримінує іноземних постачальників.

Обсяги таких закупівель часто сягають 10-15 % ВНП країни. Як приклад можна привести встановлене американсь­ким урядом правило: "Купуй американське", що надає внутрішнім виробникам 50% перевагу в різниці цін над іноземним виробником по контрактах міністерства оборони і 12% перевагу за іншими державними закупівлями.

Вимоги про вміст місцевих компонентів.Цей метод прихованої торгової політики припускає законодавче встановлення частки кінцевого продукту, що повинна виробляти­ся місцевими виробниками, у випадку при­значення товару для продажу на внутрішньому ринку. Зви­чайно цей метод використовується урядами країн, що розви­ваються, з метою заміни імпорту внутрішнім виробництвом, за допомогою введення місцевих вимог до певних галузей, а та­кож щоб уникнути переміщення виробництва в країни, що розвиваються, з дешевшою робочою силою і цим самим збе­регти рівень зайнятості працюючих.

Дата публикации:2014-01-23

Просмотров:370

Вернуться в оглавление:

Комментария пока нет...


Имя* (по-русски):
Почта* (e-mail):Не публикуется
Ответить (до 1000 символов):







 

2012-2018 lekcion.ru. За поставленную ссылку спасибо.