Разделы

Авто
Бизнес
Болезни
Дом
Защита
Здоровье
Интернет
Компьютеры
Медицина
Науки
Обучение
Общество
Питание
Политика
Производство
Промышленность
Спорт
Техника
Экономика

Роль дрібних акціонерів в управлінні. Кумулятивне голосування

В управлінні капіталом акціонерного товариства значні проблеми виникають з повноправною участю дрібних акціонерів у роботі загальних зборів. Перш за все, як правило, дрібні акціонери отримують недостатньо інформації про діяльність корпорацій. У Сполучених Штатах Америки, Японії, Німеччині та інших розвинутих країнах у 90-х роках минулого століття були посилені нормативні вимоги щодо розкриття інформації акціонерними товариствами. На жаль, в Україні нормативне забезпечення подання інформації є недосконалим.

Зараз в Україні дрібні акціонери фактично відсторонені від участі в управлінні акціонерним товариством. Лише у 1997 p. був введений принцип "одна акція — один голос", а до того часу можливість голосування закладалася в установчі документи, де часто зазначалось, що голосувати можуть лише власники певних пакетів акцій.

Для захисту дрібних акціонерів в управлінні акціонерним капіталом традиційно застосовувався такий напрям, як голосування за дорученням. Це означає, що певна кількість дрібних акціонерів можуть визначити посередника, який від їх імені буде управляти їх об'єднаними акціями.

Іншим моментом, який є важливим для участі дрібних акціонерів в голосуванні, є голосування поштою. Наприклад, у США нормативно встановлено, що всім власникам іменних акцій надсилаються бюлетені для голосування на майбутніх зборах і акціонери можуть їх заповнити та надіслати поштою. В Україні немає нормативної вимоги щодо такої участі акціонерів у корпоративному управлінні. "

Ще одним вагомим моментом, який впливає на дотримання прав дрібних акціонерів, є матеріальне забезпечення зборів акціонерів. Наприклад, існує положення про те, що ті акціонери, які володіють більше 10 % акцій, мають право скликати збори, проте їх скликання є досить дорогим заходом. Для цього необхідно надіслати персональні запрошення кожному з акціонерів, а також знайти приміщення. Як правило, витрати несе корпорація, проте ці питання також вирішуються внесенням їх до установчих документів. Ця проблема на сьогодні є невирішеною, а за умов протистояння груп акціонерів вона лише загострюється.

Світова практика свідчить про наявність у нормативних документах вимоги щодо кумулятивного голосування. Така практика набула найбільшого поширення в США, Німеччині та Франції. Кумулятивне голосування законодавче ухвалене в Російській Федерації. Федеральний закон "Про акціонерні товариства, прийнятий 24 листопада 1995 р., наводить вимоги щодо випадків використання кумулятивного голосування. 17 березня 2004 р. набрав чинності Федеральний закон "Про внесення змін у Федеральний закон Росії "Про акціонерні товариства", відповідно до якого вибори ради директорів проводяться тільки кумулятивним голосуванням.

У розробленому Законі України "Про акціонерні товариства" (який ще не прийнятий у 2004 р.) передбачається можливість кумулятивного голосування.

Кумулятивне голосування означає, що група дрібних акціонерів має змогу скласти свої голоси на користь конкретного кандидата або розподілити їх між різними кандидатами. Таким чином, більшість уже не має змоги диктувати меншості свої бажання. За простої ж норми голосування власник контрольного пакета акцій може здійснювати повний контроль над діяльністю акціонерного товариства, вводячи своїх кандидатів у органи управління акціонерного товариства. Тому необхідно, щоб існували загальновстановлені норми, які б вирішили суперечності правового регулювання акціонерних товариств.

Визначення кумулятивного голосування на сьогодні немає в жодному затвердженому правовому документі України, включаючи як Господарський, так і Цивільний кодекси. В законопроекті "Про акціонерні товариства" визначено поняття кумулятивного голосування. Кумулятивне голосування — це голосування, коли загальна кількість голосів, що надаються акціонеру під час обрання наглядової ради, підраховується як кількість голосів акціонера, помножена на кількість членів наглядової ради, що обирається, і акціонер має право віддати всі підраховані таким чином голоси за одного кандидата або розподілити їх між кількома кандидатами.

При кумулятивному голосуванні число голосів, що належать кожному акціонерові, множиться на число осіб, яких повинні обрати в раду директорів (наглядову раду) товариства, і акціонер має право віддати отримані в такий спосіб голоси повністю за одного кандидата або розподілити їх між двома й більше кандидатами.

Наприклад, за наявності в AT 1 тис. акціонерів і формування наглядової ради в кількості 7 осіб, щоб провести свого кандидата до ради, слід здійснити такі розрахунки.

Для визначення кількості голосів, необхідних для гарантованого обрання одного члена наглядової ради, при кумулятивному голосуванні можна використати таку формулу:

К = [Аг/N + 1] + D,

де К — кількість голосів, необхідна для гарантованого обрання одного члена наглядової ради;

N — число членів наглядової ради, визначене у статуті;

Аг — кількість голосів, представлених у зборах акціями, що голосують з даного питання;

D — мінімально необхідне в даному товаристві число голосів, що забезпечує перевагу одного кандидата над іншим. Це число може становити максимум один голос, а мінімум, як прийнято в товаристві: десята, сота, тисячна частка голосу.

Аналіз показує, що величина необхідного пакета залежить лише від значення К кількості у керівному органі посад, щодо яких проводиться голосування. Причому, зростання величини N викликає зменшення необхідної для гарантованого обрання кількості акцій. Так, якщо у раді товариства є сім вакансій, то акціонер повинен мати 1:8+1 акція (або 12,5 % + 1 акція), щоб бути впевненим у власному обранні. Інакше кажучи, чим більшим є склад керівного органу AT, тим більшою є ймовірність обрання до нього представників, яких підтримують дрібні акціонери.

Досвід корпоративного управління, що в більшості розвинутих країн накопичувався протягом десятиріч, а то й століть, дав змогу напрацювати механізми уникнення або зменшення дії кумулятивного голосування. Найефективнішим вважається використання так званого роздільного голосування, коли на голосування виставляються не всі місця в керівному органі, а лише їх частина. Ця політика відповідно до наведених вище принципів дає змогу збільшити розміри пакета, необхідного для обов'язкового проходження кандидатури. У цілому кумулятивне голосування в умовах України є досить складним для застосування, оскільки для нього потрібна єдність дрібних акціонерів та зацікавлені особи в його проведенні.

Дата публикации:2014-01-23

Просмотров:458

Вернуться в оглавление:

Комментария пока нет...


Имя* (по-русски):
Почта* (e-mail):Не публикуется
Ответить (до 1000 символов):







 

2012-2018 lekcion.ru. За поставленную ссылку спасибо.