Разделы

Авто
Бизнес
Болезни
Дом
Защита
Здоровье
Интернет
Компьютеры
Медицина
Науки
Обучение
Общество
Питание
Политика
Производство
Промышленность
Спорт
Техника
Экономика

Психологічні особливості теорії поведінки особистості

Управління персоналом вимагає узгодженості управлінських дій з пси­хологічними закономірностями поведінки людини.

Поведінка - це форма взаємодії особистості з оточуючим середови­щем, яке визначається рядом факторів: природними властивостями осо­би, її індивідуальністю.

Індивідуальність - це сукупність особливостей, які відрізняють одну людину від іншої. Вони залежать від умов життя і діяльності людини; сис­теми потреб, інтересів та мотивів; системи управління особистості та її «я в уяві».

Особистість - це соціальне явище, яке характеризує особливий погляд людини на світ і є продуктом спілкування людей. Природні властивості особистості - це те, що характеризується активністю (чітко виражене бажання до різного роду діяльності, ствердження себе) та емоційністю (нервовим збудженням особис­тості, динаміці її емоцій та почуттів).

Швейцарський психі­атр К.Г.Юнг запропонував характеризувати психологічні особливості індивідууму через поняття «екстраверсія»-«інтроверсія».

Екстраверсія — це зосередження інтересів особистості на зовнішніх об'єктах, інколи навіть за рахунок власних інтересів, приниження особис­того значення. Екстравертам властива імпульсна поведінка, активність у жестах, висока ініціативність (інколи лишня), соціальна адаптивність, контактність, відкритість.

Інтроверсія - зосередження особистості на своїх власних інтересах, своєму внутрішньому світі. Інтроверти своїм інтересам надають особли­вого значення, ставлять їх на перше місце. Вони не контактні, замкнуті, для них характерна соціальна пасивність, здатність до самоаналізу, досить складна соціальна адаптація.

Поєднання екстраверсії-інтроверсії з емоціональними характеристи­ками визначають темперамент особистості.

Темперамент - сукупність індивідуальних особливостей особистості людини, які характеризують динамічну й соціальну сторони її діяльності та поведінки. Чотири типи темпераменту відповідають чотирьом типам вищої нервової діяльності людини. В да­ний час відомі такі типи темпераментів: сангвінік, холерик, флегматик та меланхолік. Темперамент у цих групах проявляється по-різному:

- у сангвініків - рухливістю, зміною настрою, та чуйністю;

- у холериків - бурхливими реакціями, відкритістю, різкими змінами
настрою, вираженою раціональністю, нестійкістю та загальною рухомістю;

- у флегматиків — повільними діями, замкненістю, недостатнім вира­женням емоційного стану, переживаннями, логічністю роздумів;

- у меланхоліків - нестійкістю характеру, неконтактністю, здатністю
сильно та емоційно переживати будь-які події.

Знання характеристик особистості доз­воляє правильно обрати форму поведінки з нею.

Однією з головних психологічних характеристик особистості є характер.

Характер — це сукупність стійких психологічних властивостей, які виз­начають лінію поведінки людини, відношення її до справи, інших людей і до самої себе.

Риси характеру формуються за конкретних умов соціального середо­вища роботи людини і значною мірою визначаються природними дани­ми, які проявляються у здібностях.

Здібності — це сукупність властивос­тей, потрібних для виконання певного виду діяльності, це поєднання природних і набутих якостей. Вони визначають­ся динамікою набуття людиною знань, умінь, навичок і можливістю займатися певним видом діяльності. Основою здібностей є задатки - пси­хофізіологічні властивості, які проявляються у природній схильності до певного виду діяльності і перетворюються в здібності під впливом життєвих умов і виховання.

За діапазо­ном здібності класифікуються за трьома рівнями: обдарованість, талано­витість та геніальність.

Обдарованість — сукупність факторів, що сприяють особливо успішній діяльності в певній галузі, і виділяють людину серед інших.

Талановитість — поєднання таких задатків, які можуть реалізуватись через творчість, створення чогось нового, незвичайного.

Геніальність є вищою мірою обдарованості, такі люди видають нові ідеї, а результати їх творчості мають загальноісторичне значення.

Поведінка особистості, базується на уяв­ленні особистості про себе, свої інтереси, нахили, орієнтацію, самоповагу, впевненість у собі. Її практичне значення полягає в тому, що відносини з навколишнім середовищем будуються, виходячи із бачення свого «я» і того факту, як реакція оточуючих співвідноситься з власною реакцією особис­тості. У багатьох випадках люди можуть ігнорувати об'єктивну інформацію, якщо вона не відповідає їх уяві, і погод­жуватися з помилковою або навіть неправдивою, якщо вона відповідає їх уяві.

Неадекватна оцінка себе створює багато психологічних бар'єрів у спілку­ванні (ігнорування інформації) і може викликати конфлік­ти.

Отже, особистість - це конкретна людина, носій свідомості та само­свідомості, володар певного статусу і ролі.

Дата публикации:2014-01-23

Просмотров:645

Вернуться в оглавление:

Комментария пока нет...


Имя* (по-русски):
Почта* (e-mail):Не публикуется
Ответить (до 1000 символов):







 

2012-2019 lekcion.ru. За поставленную ссылку спасибо.