Разделы

Авто
Бизнес
Болезни
Дом
Защита
Здоровье
Интернет
Компьютеры
Медицина
Науки
Обучение
Общество
Питание
Политика
Производство
Промышленность
Спорт
Техника
Экономика

Поняття і види адаптації персоналу

Адаптація — процес пристосування працівників до умов зовнішнього і внутрішнього середовища. Термін «адаптація» досить поширений і засто­совується в різних галузях науки. В соціології і психології виділяють со­ціальну й виробничу адаптацію. Певною мірою ці два види адаптації пере­тинаються один з одним, але кожен із них має самостійну сферу: соціаль­на діяльність не замикається на виробництві, а виробнича — включає технічні, біологічні та соціальні аспекти.

З точки зору управління персоналом важливе місце займає виробнича адаптація, оскільки вона є основою вирішення таких проблем, як форму­вання у працівників потрібного рівня продуктивності й якості праці за ко­роткий період.

Причини зміни умов трудової діяльності різноманітні: освоєння ново­го місця роботи, перехід в інший підрозділ, на нову посаду, впровадження нових форм організації праці, оплати, нової технології. Тому кожна з цих змін вимагає відповідної поведінки людини.

Адаптація — це взаємне пристосування працівника і умов організації, що базується на поступовому освоєнні нових професійних, соціальних та організаційних умов праці.

Процес трудової адаптації працівника та організації буде більш успіш­ним, коли норми і цінності колективу стануть нормами і цінностями окремого працівника і чим швидше він прийме і визначить свою соціальну роль у колективі.

Виділяють два напрямки адаптації:

- первинний, тобто пристосування молодих співробітників, які не ма­ють досвіду професійної роботи (випускники середніх та вищих навчаль­них закладів);

- вторинний, тобто пристосування працівників при переході на нові
робочі місця, посади, об'єкти.

 

Виробничу адапта­цію доцільно розглядати з різних позицій, виділяючи психофізіологічну, професійну, соціально-психологічну та організаційну її сторони. Кожна із них має свій об'єкт, свої цільові завдання, показники ефективності.

Психофізіологічна адаптація — пристосування людини до нових фізич­них і психологічних навантажень, фізіологічних умов праці.

Об'єктом психофізіологічної адаптації є умови праці, які визначають­ся як комплекс факторів виробничого середовища, що суттєво впливають на самопочуття, настрій, працездатність працівника, а при тривалій їх дії — на стан здоров'я, що виражаються динамікою захворювань, травматиз­му та втомою.

Професійна адаптація — повне і успішне оволодіння новою професією, тоб­то звикання, пристосування до змісту й характеру праці, її умов і організації.

Міра відповідності суб'єктивних і об'єктивних моментів професійної адаптації значною мірою визначається тим, як робоче місце відповідає со­ціально-професійній орієнтації працівника.

Соціально-психологічна адаптація — це пристосування людини до ви­робничої діяльності, до нового колективу, його традицій і неписаних норм, до стилю роботи керівників. Вона ніби включає працівника в колектив як рівноправного, якого прийняли всі його члени.

Соціологи виділяють декілька етапів со­ціально-психологічної адаптації, які відрізняються мірою пристосування особистості до колективу.

Початковий етап — зовнішня переорієнтація, коли працівник не виз­нає ціннісних орієнтацій даного колективу.

Другий етап — особистість і колектив взаємно визнають систему ета­лонів поведінки один одного, але не змінюють своїх позицій.

Третій етап — особистість приймає систему цінностей колективу, який теж під її впливом змінює свою систему цінностей.

Четвертий етап — це заключна форма адаптації. Коли особистість по­вністю внутрішньо приймає ціннісні орієнтації, норми колективу та цілком перебудовує свою психологію і поведінку. Останній етап, не зовсім бажа­ний, бо на цьому етапі особистість розчиняється в колективі, втрачає час­тину своєї цілісності.

Організаційна адаптація — засвоєння ролі та організаційного статусу робочого місця і підрозділу в загальній організаційній структурі, а також розуміння особливостей організаційного та економічного механізму уп­равління підприємством.

У вирішенні кадрових проблем в організації важливе значення мають всі різновиди виробничої адаптації. Так, при формуванні колективу по­трібно враховувати, що плинність кадрів або їх закріплення у більшості випадків залежить від результатів адаптації.

Успішність адаптації залежить від ряду умов:

—якісний рівень роботи з питань профорієнтації потенційних праців­ників;

—об'єктивність ділової оцінки персоналу (як при відборі, так і в про­
цесі трудової адаптації);

—престиж і привабливість професії, роботи за спеціальністю в цій
організації;

—особливості організації праці, які б реалізували мотиваційні наста­нови працівника;

—гнучкість системи навчання персоналу на підприємстві;

—особливості соціально-психологічного клімату, що склався в колек­тиві;

—особисті якості працівника, який проходить адаптацію, пов'язані з
його віком, сімейним становищем, характером.

Ключовою умовою успішного проведення адаптації є розробка орга­нізаційного механізму управління цим процесом. Відсутність такого механ­ізму для вітчизняних організацій є однією з основних причин декларатив­ності управління адаптацією і плакатним проголошенням її необхідності.

Дата публикации:2014-01-23

Просмотров:665

Вернуться в оглавление:

Комментария пока нет...


Имя* (по-русски):
Почта* (e-mail):Не публикуется
Ответить (до 1000 символов):







 

2012-2019 lekcion.ru. За поставленную ссылку спасибо.